Знесення самочинно збудованих об’єктів нерухомості. Ключові аспекти та судова практика

24.09.2024

Знесення самочинно збудованих об’єктів нерухомості. Ключові аспекти та судова практика

Знесення самочинно збудованих об’єктів нерухомості розглядається як крайній захід впливу на забудовника, що можливе лише після вичерпання всіх передбачених законодавством України заходів для усунення порушень та притягнення винної особи до відповідальності.

 

Важливою складовою цього процесу є попереднє звернення до суду з вимогою про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

 

23 липня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув касаційну скаргу у справі, де позивач вимагав усунути перешкоди у користуванні своєю земельною ділянкою шляхом знесення житлового будинку, збудованого сусідом без дозвільної документації.

 

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні позову, обґрунтувавши рішення тим, що позивач не довів істотність порушень будівельних норм та відсутність негативного впливу на користування земельною ділянкою.

 

Верховний Суд підтвердив ці висновки, підкресливши, що знесення житлового будинку не може бути визнано виправданим втручанням держави в право власності відповідача.

 

Згідно з законодавством, власник земельної ділянки має право вимагати усунення будь-яких порушень своїх прав на землю, навіть якщо ці порушення не ведуть до позбавлення права володіння. Позов щодо знесення самочинно збудованого об’єкта може бути подано власником або користувачем земельної ділянки з підстав, передбачених цивільним та земельним кодексами України.

 

Суди під час розгляду справи звернули увагу на важливість дотримання будівельних норм і правил. Вони підкреслили, що для знесення об’єкта повинні бути виявлені істотні відхилення від проекту, а також необхідно з’ясувати, як ці порушення впливають на місцеві правила забудови та права сусідів.

 

Отже, знесення самочинно збудованого об’єкта є крайнім заходом, який має використовуватися лише після всіх можливих спроб усунення порушень. У разі виявлення порушень, судами повинні бути ретельно проаналізовані всі обставини, які можуть вплинути на рішення.

 

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 23 липня 2024 року у справі № 359/1365/22 (провадження № 61-1214св24) можна ознайомитися за посиланням (//reyestr.court.gov.ua/Review/120654420).

 

 

 

Автор публікації:

Керівник компанії «АРМА ЕКСПЕРТ»

Андрій Бондар