Держава продовжує адаптувати систему будівельного контролю до реалій воєнного часу.
Нещодавно Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до Постанови №303, які дозволяють органам державного архітектурно-будівельного контролю проводити позапланові перевірки на окремих об’єктах навіть під час дії воєнного стану.
Це рішення суттєво впливає на баланс між безпекою, якістю будівництва та гнучкістю державного нагляду.
Як було раніше
Після початку повномасштабного вторгнення державний контроль у сфері будівництва фактично призупинили. Постанова №303 від 13 березня 2022 року зупинила більшість перевірок, щоб не створювати додаткового навантаження на бізнес і громади. Це рішення було цілком логічним: коли країна бореться за виживання, головне — не паралізувати економічні процеси.
Водночас законодавство залишало невелике «вікно» — можливість позапланових перевірок, але виключно за рішенням профільного міністерства (Мінвідновлення/Мінрозвитку). На практиці це створювало бюрократичну паузу: щоб провести перевірку, потрібно було чекати окремого погодження, а це втрачений час і менша ефективність контролю.
Що змінилося зараз
Прийняті зміни до Постанови №303 спрощують механізм державного нагляду. Тепер органи державного архітектурно-будівельного контролю можуть проводити позапланові перевірки без додаткового рішення Міністерства — напряму, на визначених об’єктах.
Але не на всіх — лише у двох чітко визначених випадках:
- Коли необхідно перевірити дотримання вимог безбар’єрності — доступності для людей з інвалідністю, батьків із візочками, людей старшого віку та інших маломобільних груп населення.
- Коли будівництво фінансується з державного або місцевих бюджетів.
Важлива деталь: перевірки дозволені лише на безпечних територіях, де не ведуться бойові дії.
Безбар’єрність
Безбар’єрність давно перестала бути просто вимогою. Це — новий стандарт мислення в архітектурі та урбаністиці, особливо в умовах післявоєнного відновлення. Контроль за дотриманням доступності — це не про формальність, а про людяність і справедливість.
Зміни до постанови фактично підсилюють цю філософію: держава демонструє, що питання інклюзивності залишаються пріоритетом навіть у воєнний час.
Аналіз самої Постанови №303: між спрощенням і ризиком
Постанова №303 з’явилася у березні 2022 року як антикризовий інструмент. Її суть — тимчасово припинити більшість заходів державного контролю, щоб забезпечити бізнесу і громадам простір для роботи у надзвичайних умовах.
Цей крок мав безперечні переваги:
- менше адміністративного тиску,
- гнучкість у прийнятті рішень,
- збереження економічної активності навіть під обстрілами.
Проте будь-яке спрощення має і зворотний бік. В умовах відсутності контролю зростає ризик:
- порушення будівельних норм,
- зниження якості робіт,
- зловживань або нецільового використання коштів.
І саме тому сьогоднішні зміни виглядають як логічний крок до балансу — не повне повернення до контролю, але й не повна відмова від нього.
Будівництво — одна з ключових сфер повоєнного відновлення. І якщо під час війни контроль був послаблений, то зараз держава починає повертати механізми нагляду, адаптуючи їх до реалій часу. Посилення контролю саме на об’єктах, де використовуються бюджетні кошти або реалізуються інклюзивні проєкти, — це сигнал прозорості й відповідальності.
Підсумок
Постанова №303 і її оновлення — це приклад того, як навіть у надзвичайних умовах держава шукає баланс між спрощенням процедур і збереженням стандартів якості.
Будівництво під час війни — це не лише про зведення стін. Це про відповідальність, інклюзивність і майбутнє. А відновлення України має бути не лише швидким, а й правильним — прозорим, безпечним і доступним для всіх.
